передчувати

ПЕРЕДЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Наперед, заздалегідь відчувати те, що відбудеться, настане.

Посилаю Вам своє останнє оповідання і передчуваю, що будете лаяти мене за нього, бо я й сам себе лаю (Коцюб., III, 1956, 392);

Іще не знаючи, що трапилось, але передчуваючи якусь біду, вона прислухалася до його квапливих кроків (Шиян, Гроза.., 1956, 234);

Поет бачив завтрашній день без кріпаччини, передчував "сім’ю вольну, нову", був ясновидцем відродження, предтечею грядущої революційної бурі (Літ. Укр., 30.V 1964, 2).

Значення в інших словниках

1. передчувати — передчува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передчувати — Відчувати <�чути> наперед, прочувати, пречувати, чути серцем; (тлк. приємне) смакувати наперед, о. облизуватися.  Словник синонімів Караванського
3. передчувати — -аю, -аєш, недок., передчути, -ую, -уєш, док., перех. Наперед, заздалегідь відчувати те, що відбудеться, настане.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передчувати — ПЕРЕДЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Наперед, заздалегідь відчувати те, що відбудеться, настане. Посилаю Вам своє останнє оповідання і передчуваю, що будете лаяти мене за нього, бо я й сам себе лаю (М.  Словник української мови у 20 томах
5. передчувати — ПЕРЕДЧУВА́ТИ, ПРЕЧУВА́ТИ заст., поет., ПРОЧУВА́ТИ діал. — Док.: передчу́ти, прочу́ти. Всі передчували, що скоро бій (А. Хижняк); (Мавка:) Він пречував, що вже йому сей рік не зимувати (Леся Українка); Князь немов прочував біду (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. передчувати — Передчува́ти, -чува́ю, -чува́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)