передчування
ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, я, с. Неясне відчування того, що може відбутися, настати.
Важкі передчування несподівано налягли на його душу, неначе насунулись на небі важкі хмари (Н.-Лев., IV, 1956, 249);
Лиш один раз так німіє серце у солодкому передчуванні, Що годиться щастям називать (Рильський, II, 1960, 100);
Болісним передчуванням мене пронизало нині (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 17).
Словник української мови (СУМ-11)