переказаний
ПЕРЕКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переказа́ти.
— Спасибі тобі, неню, за переказане від його слово, — обняла бабусю Орися (Стар., Облога.., 1961, 62);
В стислій пісенній формі немовби переказана вся сумна доля білоруського селянина Янки за старих часів… (Мас., Життя.., 1960, 39);
// перека́зано, безос. присудк. сл.
Павлов сказав, що до виборів обов’язково пришле радіовузол, за який уже й гроші переказано (Ю. Янов., Мир, 1956, 291).
Словник української мови (СУМ-11)