перележувати
ПЕРЕЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док.
1. неперех. Лежати довго, пролежувати який-небудь час.
Витяг [Петро] один клунок з-під гамазеї, став і думав: — Додому нести? Ні, то дуже довго буде. Попереношу на могилу, нехай там перележать поки що (Гр., Без хліба, 1958, 101);
— Нехай ваш кухар поріже на куски фунтів з п’ять щуки, посолить і дасть їй яку годинку перележати… (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 179);
За добрий місяць до початку зими випав білий і наче аж не холодний сніг. Перележав два дні й розтав (Ю. Янов., Мир, 1956, 263).
2. тільки док., перех., перен., розм. Завдати турботи, збитків, перебуваючи у когось, десь.
[Надежда:] Якого тобі ще треба притулку? Хіба ти у нас пересидиш чи перележиш місце в хаті? (Кроп., III, 1959, 150);
— Що там думати, — м’яко втрутилась Меланія. — Коли вже до мене приїхали, то хай у мене й зупиняються. Хати не перележать! (Гончар, І, 1954, 498).
3. неперех., рідко перех., а також із спол. поки, доки. Лежати, чекаючи закінчення, припинення чого-небудь (в основному небажаного); перечікувати.
Дем’ян Нечипорук падає лицем у рахманну землю і.. перележує, поки через нього харамаркає снаряд (Смолич, Мир.., 1958, 154);
— Ото, Василино, впросилась я до однієї бідної вдови, перележала важку годину… (Н.-Лев., II, 1956, 108);
— Тоді й підете. А до того доведеться перечекати. — У вас? — Так. Тільки не тут, а на горищі. Там є сіно. Ви там перележите (Мик., II, 1957, 388).
4. тільки док., неперех., розм. Лежати, одужуючи від хвороби.
— Я б ліпше пішла до Дарки на сіно, там би й перележала без ваших ковдр та без хіни… хоч би не гриз ніхто!.. (Л. Укр., III, 1952, 635);
[Бабуся:] Це дідусь, Блудив по лісі, застудився І перележати впросився (Олесь, Вибр., 1958, 502).
Переле́жати в лі́жку — полежати якийсь час з метою одужання.
Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Мирний, V, 1955, 404).
5. перех., у сполуч. із сл. рука, нога, бік і т. ін., розм. Довго лежачи, доводити до заніміння, отерплості.
Перележав боки, аж болять (Сл. Гр.).
6. неперех., розм. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання.
Словник української мови (СУМ-11)