перележувати

переле́жувати

-ую, -уєш, недок., перележати, -жу, -жиш, док.

1》 неперех.Лежати довго, пролежувати який-небудь час.

2》 тільки док., перех., перен., розм. Завдати турботи, збитків, перебуваючи у когось, десь.

3》 неперех., рідко перех., а також із спол. поки, доки. Лежати, чекаючи закінчення, припинення чого-небудь (в основному небажаного); перечікувати.

4》 тільки док., неперех., розм. Лежати, одужуючи від хвороби.

5》 перех., у сполуч. зі. сл. рука, нога, бік і т. ін.; розм. Довго лежачи, доводити до заніміння, отерплості.

6》 неперех., розм. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання.

Значення в інших словниках

1. перележувати — переле́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перележувати — див. ждати; лежати  Словник синонімів Вусика
3. перележувати — ПЕРЕЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док. 1. без дод. Лежати довго, пролежувати який-небудь час. Витяг [Петро] один клунок з-під гамазеї, став і думав: – Додому нести? Ні, то дуже довго буде.  Словник української мови у 20 томах
4. перележувати — ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев.  Словник синонімів української мови
5. перележувати — Переле́жувати, -ле́жую, -жуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перележувати — ПЕРЕЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док. 1. неперех. Лежати довго, пролежувати який-небудь час. Витяг [Петро] один клунок з-під гамазеї, став і думав: — Додому нести? Ні, то дуже довго буде.  Словник української мови в 11 томах
7. перележувати — Перележувати, -жую, -єш сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролеживать, пролежать. 2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде. 3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.  Словник української мови Грінченка