перемовчати —
перемо́вчати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перемовчати —
див. перемовчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перемовчати —
ПЕРЕМО́ВЧАТИ див. перемо́вчувати.
Словник української мови у 20 томах
перемовчати —
ПРОМО́ВЧАТИ (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), ЗМО́ВЧАТИ, УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВЧАТИ (певний час). — Недок.: промо́вчувати, змо́вчувати, перемо́вчувати.
Словник синонімів української мови
перемовчати —
Перемовчати, -чу, -чиш гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. МВ. (О. 1862. III. 57). Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє. Кв.
Словник української мови Грінченка