переможно

ПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до перемо́жний.

Коли місто велике Пріама-вождя переможно Ми воювали, — із нас-бо найкращі в той час полягли там (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 60);

Знову сили набереться [хвиля], потім зрине і гучна́, і бучна́, переможно валом сплесне (Л. Укр., І, 1951, 297);

На високій щоглі переможно маяв червоний прапор (Ле, Міжгір’я, 1953, 109);

Муха Макар переможно зиркнув униз (Панч, II, 1956, 97).

Значення в інших словниках

1. переможно — перемо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. переможно — Присл. до переможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переможно — ПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до перемо́жний. Коли місто велике Пріама-вождя переможно Ми воювали, – із нас-бо найкращі в той час полягли там (Борис Тен, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах