пестіння

ПЕ́СТІ́ННЯ, я, с., діал. Пещення.

Мати почала його вговоряти.., а де слів не вистачало, то вона.. пестінням наділяла (Вовчок, І, 1955, 348).

Значення в інших словниках

1. пестіння — пе́сті́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. пестіння — -я, с., діал. Пещення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пестіння — Песті́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пестіння — ПЕ́СТІ́ННЯ, я, с., діал. Пещення. Мати почала його вговоряти.., а де слів не вистачало, то вона .. пестінням наділяла (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. пестіння — Пе́сті́ння, -ня с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.  Словник української мови Грінченка