петличка

ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до петли́ця.

Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (Довж., І, 1958, 495);

Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою — надавали виразу його обличчя ще небувалої принади (Баш, Надія, 1960, 25);

У Бобринці була повітова школа на три класи. Учні ходили, у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28).

Значення в інших словниках

1. петличка — петли́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. петличка — -и, ж. Зменш. до петлиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. петличка — ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до петли́ця. Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (О. Довженко); Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою...  Словник української мови у 20 томах