петличка
ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж.
Зменш. до петли́ця.
Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (О. Довженко);
Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою – надавали виразу його обличчя ще небувалої принади (Яків Баш);
У Бобринці була повітова школа на три класи. Учні ходили, у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)