пиріжечник
ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки.
Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).
Словник української мови (СУМ-11)ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки.
Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).
Словник української мови (СУМ-11)