пиріжечок

ПИРІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжо́к 2.

Хай же там гуляють, А нам на крилечко Вишлють з челядинцем Та по пиріжечку (Щог., Поезії, 1958, 119);

Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (Мик., II, 1957, 28).

Значення в інших словниках

1. пиріжечок — пиріже́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пиріжечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжок 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пиріжечок — Пиріже́чок, -же́чка; -же́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пиріжечок — ПИРІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжо́к 2. Хай же там гуляють, А нам на крилечко Вишлють з челядинцем Та по пиріжечку (Я. Щоголів); Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
5. пиріжечок — Пиріг, -рога м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. ум. пиріжок, пиріжечок.  Словник української мови Грінченка