пиріжечок
ПИРІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжо́к 2.
Хай же там гуляють, А нам на крилечко Вишлють з челядинцем Та по пиріжечку (Щог., Поезії, 1958, 119);
Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (Мик., II, 1957, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиріжечок — пиріже́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пиріжечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжок 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пиріжечок — Пиріже́чок, -же́чка; -же́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пиріжечок — ПИРІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжо́к 2. Хай же там гуляють, А нам на крилечко Вишлють з челядинцем Та по пиріжечку (Я. Щоголів); Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- пиріжечок — Пиріг, -рога м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. ум. пиріжок, пиріжечок. Словник української мови Грінченка