пиріжечник
ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки.
Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиріжечник — пиріже́чник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- пиріжечник — ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки. Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах