1. Орфографічний словник української мови

пиріжечник

пиріже́чник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиріжечник — ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки. Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. пиріжечник — ПИРІЖЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пиріжки. Пиріжечники та продавці шербетів смажили і варили у відкритому фургоні і кидали у юрбу гарячі пиріжки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289). Словник української мови в 11 томах