пиріжник

ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пироги.

Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на «хлібників», «коровайників», «калачників», «пиріжників», «бубличників» (Наука.., 7, 1963, 64).

Значення в інших словниках

1. пиріжник — пирі́жник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. пиріжник — -а, ч. Той, хто пече або продає пироги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пиріжник — ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пироги. Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на “хлібників”, “коровайників”, “калачників”, “пиріжників”, “бубличників” (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах