пиріжник
ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст.
Той, хто пече або продає пироги.
Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на “хлібників”, “коровайників”, “калачників”, “пиріжників”, “бубличників” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)