пиріжник

пирі́жник

-а, ч.

Той, хто пече або продає пироги.

Значення в інших словниках

1. пиріжник — пирі́жник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. пиріжник — ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пироги. Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на “хлібників”, “коровайників”, “калачників”, “пиріжників”, “бубличників” (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. пиріжник — ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пироги. Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на «хлібників», «коровайників», «калачників», «пиріжників», «бубличників» (Наука.., 7, 1963, 64).  Словник української мови в 11 томах