писариха

ПИСАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина писаря.

Уже головиха з писарихою їздили кудись у село до циганки-ворожки (Мирний, II, 1954, 189);

Нещасна писариха з дітьми молять бога, щоб потримав там [у в’язниці] пияка хоч півроку (Козл., Ю. Крук, 1957, 507).

Значення в інших словниках

1. писариха — писари́ха іменник жіночого роду, істота розм., арх.  Орфографічний словник української мови
2. писариха — -и, ж., розм. Дружина писаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писариха — ПИСАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина писаря. Уже головиха з писарихою їздили кудись у село до циганки-ворожки (Панас Мирний); Нещасна писариха з дітьми молять бога, щоб потримав там [у в'язниці] пияка хоч півроку (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах