писарча

ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм. Молодий, початкуючий писар.

Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Кв.-Осн., II, 1956, 179);

У волості служило писарча, що доводилось якимсь родичем Зінькові і зазнало колись од його.. доброї запомоги (Гр., II, 1963, 377).

Значення в інших словниках

1. писарча — -ати, с., розм. Молодий писар, початківець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. писарча — ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм. Молодий, початкуючий писар. Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Г.  Словник української мови у 20 томах