писарчук

ПИСАРЧУ́К, а́, ч., розм.

1. Молодий писар.

За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (Коцюб., І, 1955, 37);

Були такі часи, коли я був паном, тоді я служив у дворі писарчуком під рукою економа (Стеф., І, 1949, 257).

2. Син писаря.

Значення в інших словниках

1. Писарчук — Писарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. писарчук — див. письменник  Словник синонімів Вусика
3. писарчук — -а, ч., розм. 1》 Молодий писар. 2》 Син писаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. писарчук — ПИСАРЧУ́К, а́, ч., розм. 1. Молодий писар. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (М. Коцюбинський); Були такі часи, коли я був паном, тоді я служив у дворі писарчуком під рукою економа (В. Стефаник). 2. Син писаря.  Словник української мови у 20 томах
5. писарчук — Писарчук, -ка м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста.  Словник української мови Грінченка