пискучий
ПИСКУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що пискли́вий.
Оникій говорив тоненьким крикливим голосом, неначе пищав якийсь скрипучий жучок або якась пискуча комаха (Н.-Лев., І, 1956, 199);
Багато якоїсь тихої радості набралося у невеличкому серці дитини,.. щастя гойдало його, і зливала вона ту радість і те щастя своїм пискучим голосочком (Мирний, І, 1954, 252).
Словник української мови (СУМ-11)