питливий

ПИТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Допитливий.

Батько подивився на дочку довгим питливим поглядом (Н.-Лев., IV, 1955, 182);

Вона [партія] — в нових морів розливах, В народів дружбі віковій, Вона — в очах дітей питливих При карті всесвіту новій (Рильський, III, 1961, 138).

Значення в інших словниках

1. питливий — питли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. питливий — -а, -е, рідко. Допитливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питливий — ПИТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Допитливий. Батько подивився на дочку довгим питливим поглядом (І. Нечуй-Левицький); Свідком будь. Питливим свідком. Усе вбери в себе (В. Стус).  Словник української мови у 20 томах