пихатий

ПИХА́ТИЙ, а, е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство.

З воріт вже виїздив на баскому коні пихатий володар замку (Збан., Незабутнє, 1953, 61);

На західноукраїнських землях Марко Артьомов за короткий час устиг побачити.. надмірну розкіш пихатого панства й убогість простих людей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 146);

// Який внаслідок зверхності, погорди, зарозумілості, зазнайства зневажливо ставиться до інших.

Сів був [Павлуша] на першу парту. Але підійшов один пихатий, викоханий (Міхно, голови міської управи син..) і попрохав звільнити місце (Головко, II, 1957, 264);

За двадцять літ виросло нове покоління, яке не знає ні пихатого панича, ні держиморди-осадника (Цюпа, Україна.., 1960, 257);

// Який внаслідок самовпевненості занадто покладається на свої сили, здібності, можливості.

— Харкевич був певен, що прізвище командира дивізії змусить пихатого лейтенанта скоритись (Голов., Тополя.., 1965, 12);

Прийшли чужинці тупі і пихаті, Вже звичні звірі до справ розбою (Гірник, Стартують.., 1963, 56);

// Схильний до надмірностей у користуванні оздобами, прикрасами і т. ін.

Тоді поряд із багатством і красою, які їй показували ретельні мужі, княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (Скл., Святослав, 1959, 169).

Значення в інших словниках

1. пихатий — (який високо про себе думає) зарозумілий, чванькуватий, чванливий, гоноровитий.  Словник синонімів Полюги
2. пихатий — пиха́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. пихатий — ГОНОРИСТИЙ, БУНДЮЧНИЙ, ЗАРОЗУМІЛИЙ, пановитий, чванливий, високодумний і пох. від ПИХА; (вираз обличчя) зверхній; пихливий, пиховитий, пихуватий.  Словник синонімів Караванського
4. пихатий — Амбітний, амбіційний, бундючний, бундячний, бурмило, бурмилуватий, величайка (у приповідці: "Ми думали, що то сито, а то обичайка, ми думали, що то хлопець, а то — величайка"), вельможний, верхогляд, верхоглядний, верхоум, верхоумний, вискочень...  Словник синонімів Вусика
5. пихатий — -а, -е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство. || Який внаслідок зверхності, погорди, зарозумілості, зазнайства зневажливо ставиться до інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пихатий — ПИХА́ТИЙ, а, е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство. З воріт вже виїздив на баскому коні пихатий володар замку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
7. пихатий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. пихатий — Пихатий, -а, -е Спесивый, гордый. МВ. ІІ. 32. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям. О. 1862. І. 75.  Словник української мови Грінченка