плакса

ПЛА́КСА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз.

Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Стор., І, 1957, 215);

Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні… Вона ніколи даремно не рюмсає (Коп., Сон. ранок, 1951, 77).

Значення в інших словниках

1. плакса — (той, хто схильний до плачу) рюмса.  Словник синонімів Полюги
2. плакса — пла́кса іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. плакса — див. плаксивий  Словник синонімів Вусика
4. плакса — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плакса — Плаксій, плаксун, плаксюк, плакун, скиглій, рюма, (вона) плаксія, плаксійка, плаксуня, плаксуха, плаксючка, рюмса, рева, скиглячка  Словник чужослів Павло Штепа
6. плакса — ПЛА́КСА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (О.  Словник української мови у 20 томах
7. плакса — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи.  Словник синонімів української мови