плаксивий

ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е.

1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз.

Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (Н.-Лев., VI, 1966, 92);

— Недарма тебе, таку плаксиву, баба Секлета під калиновим кущем ізнайшла! Усе тобі кисло! (Вишня, II, 1956, 284);

*Образно. Вийшов Богун із свого намету. Глянув на плаксиве небо — скривився (Кач., Вибр., 1953, 74).

2. Який звичайно буває під час плачу.

Голос в Андрія тонкий, плаксивий (Коцюб., II, 1955, 54);

Кошарний жестом рук показав, як треба держатися купи, і обличчя в нього було злякано-плаксиве при цьому (Загреб., День.., 1964, 332);

// Зволожений сльозами (про очі).

Старий зводить на Гуторовича безбарвні плаксиві очі і витирає зморщені губи (Тулуб, Людолови, II, 1957, 136).

3. Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю.

[Настя:] Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої [пісні]! (Фр., IX, 1952, 93);

Мертвотою віяло від розслабленої, плаксивої, повинутої [повитої] в присмеркові тони поезії українських декадентів та естетів (Про багатство л-ри, 1959, 150).

Значення в інших словниках

1. плаксивий — плакси́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плаксивий — Тонкосльозий, слізливий, плачливий, плакучий; (голос) плачущий, сов. плачучий; (день) сльотавий, дощовий; П. Р. тужливий, скорботний, жалісний.  Словник синонімів Караванського
3. плаксивий — Кванька, кваша (перенос), кисля, ковеза, нюня, нюнявий, шонька, плакса, плаксій, плаксун, плаксуня, плакун, плакучий, плачливий, рева, ревливий, ревун, рюма, рюмало, рюмса, скиглій, скигляк, слізливий, сльозивий, сльозливий, рюмса, тонкослізка...  Словник синонімів Вусика
4. плаксивий — -а, -е. 1》 Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. 2》 Який звичайно буває під час плачу. || Зволожений сльозами (про очі). 3》 Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плаксивий — Плакучий  Словник чужослів Павло Штепа
6. плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (І.  Словник української мови у 20 томах
7. плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б.  Словник синонімів української мови
8. плаксивий — Плаксивий, -а, -е Плаксивый.  Словник української мови Грінченка