пластинчастий

ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, а, е. Який складається з пластинок, має пластинки.

В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144);

// Який має форму, вигляд пластинки.

Пластинчасті кристали.

∆ Пласти́нчасті гриби́ — гриби, що мають з нижньої сторони шапки радіально розміщені пластинки.

Значення в інших словниках

1. пластинчастий — пласти́нчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пластинчастий — -а, -е. Який складається з пластинок, має пластинки. || Який має форму, вигляд пластинки. Пластинчасті кристали. Пластинчасті гриби — гриби, що мають з нижнього боку шапки радіально розміщені пластинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пластинчастий — ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, ПЛАСТИ́НЧАТИЙ, а, е. Який складається з пластинок, має пластинки. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах