пластинчастий

ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, ПЛАСТИ́НЧАТИЙ, а, е.

Який складається з пластинок, має пластинки.

В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (з наук. літ.);

Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, .. луки, мечі й бойові сокири (з навч. літ.);

Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори, в яких серцевина виготовлена з пластин (із журн.);

// Який має форму, вигляд пластинки.

Пластинчасті кристали.

Значення в інших словниках

1. пластинчастий — пласти́нчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пластинчастий — -а, -е. Який складається з пластинок, має пластинки. || Який має форму, вигляд пластинки. Пластинчасті кристали. Пластинчасті гриби — гриби, що мають з нижнього боку шапки радіально розміщені пластинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пластинчастий — ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, а, е. Який складається з пластинок, має пластинки. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144); // Який має форму, вигляд пластинки.  Словник української мови в 11 томах