плацкарта
ПЛАЦКА́РТА, и, ж. Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава.
Дівчина клацнула ножицями, одрізаючи квиток і плацкарту (Кучер, Чорноморці, 1956, 548).
Словник української мови (СУМ-11)ПЛАЦКА́РТА, и, ж. Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава.
Дівчина клацнула ножицями, одрізаючи квиток і плацкарту (Кучер, Чорноморці, 1956, 548).
Словник української мови (СУМ-11)