плутання

ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати.

Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], — не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Л. Укр., V, 1956, 164).

Значення в інших словниках

1. плутання — плу́тання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плутання — -я, с. Дія за знач. плутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плутання — ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати. Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], – не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах