Словник української мови в 11 томах

плутано

ПЛУ́ТАНО, присл.

1. Без будь-якої послідовності, логічної стрункості; суперечливо, незрозуміло.

Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Жур., До них іде.., 1952, 18);

Збентежений і наляканий генерал.. говорив так плутано, що його важко було зрозуміти (Добр., Очак. розмир, 1965, 341).

2. Нечітко, невиразно.

Досить плутано, але уявляє він собі той процес громадянської війни, який розгорнувся за останні роки (Еллан, II, 1958, 96).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. плутано — плу́тано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. плутано — присл. 1》 Без будь-якої послідовності, логічної стрункості; суперечливо, незрозуміло. 2》 Нечітко, невиразно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плутано — ПЛУ́ТАНО, присл. 1. Без будь-якої послідовності, логічної стрункості; суперечливо, незрозуміло. Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (С. Журахович); Збентежений і наляканий генерал .. говорив так плутано, що його важко було зрозуміти (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. плутано — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм.  Словник синонімів української мови