плюск

ПЛЮСК, у, ч. Те саме, що плю́скіт.

Хвилями річка на човен аж скаче — Відскакують з плюском хвилі від човна (Коцюб., І, 1955, 429).

Значення в інших словниках

1. плюск — плюск іменник чоловічого роду плюскіт  Орфографічний словник української мови
2. плюск — -у, ч. Те саме, що плюскіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плюск — ПЛЮСК, у, ч. Те саме, що плю́скіт. Хвилями річка на човен аж скаче – Відскакують з плюском хвилі від човна (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах