пляжник

ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі.

Каменюки, які стримлять з води,.. відстрашують пляжників від цього місця (Вільде, Сестри.., 1958, 222).

Значення в інших словниках

1. пляжник — пля́жник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. пляжник — -а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пляжник — ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Каменюки, які стримлять з води, .. відстрашують пляжників від цього місця (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах