плямка

ПЛЯ́МКА, и, ж. Зменш. до пля́ма.

От виїхали за місто.. Де-не-де лише біліли плямки снігу на полях (Хотк., І, 1966, 129);

Сам ти кинув, хай маленьку, а все-таки плямку на її біографію, на всі її майбутні анкети (Гончар, Тронка, 1963, 39).

Значення в інших словниках

1. плямка — пля́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плямка — -и, ж. Зменш. до пляма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плямка — ПЛЯ́МКА, и, ж. Зменш. до пля́ма. От виїхали за місто .. Де-не-де лише біліли плямки снігу на полях (Г. Хоткевич); Миготіли ліхтарі, жовтіючи десь далеко маленькими плямками; прохожих щось не було, і тиша стояла на вулиці... (В.  Словник української мови у 20 томах
4. плямка — ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм.  Словник синонімів української мови
5. плямка — Пля́мка, -ки ж. 1) ум. отъ пляма. 2) = клямка. Левч. 180.  Словник української мови Грінченка