плітка

ПЛІ́ТКА¹, и, ж. Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір.

Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки (Вільде, Сестри.., 1958, 380);

// Поширення таких чуток, звісток; пересуди.

Він упізнав Карташова відразу, пригадав його перший приїзд.. і все, що в зв’язку з цим говорилось потім у місті, всі байки, плітки, глузування обивателів з міської управи (Довж., І, 1958, 461).

◊ Плести́ плі́тки́ див. плести́.

ПЛІ́ТКА², и, ж.

1. Невелика прісноводна риба родини коропових.

Швидко вони.. витягли волок, повний дрібної плітки (Н.-Лев., І, 1956, 416);

Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу — язів, пліток, окунів тощо (Рильський, Веч. розмови, 1962, 66).

2. розм. Пестливе звертання до дівчини, жінки.

— Для тебе? — ох, моя ти плітко! — Вулкан задихавшись сказав: — Зроблю не збрую, чудо рідке, Ніхто якого не видав (Котл., І, 1952, 208).

Значення в інших словниках

1. плітка — плі́тка 1 іменник жіночого роду поговір * Але: дві, три, чотири плі́тки плі́тка 2 іменник жіночого роду, істота риба * Але: дві, три, чотири плі́тки  Орфографічний словник української мови
2. плітка — Поговір, обмова; мн. ПЛІТКИ, пересуди, язичення; пор. ПОГОЛОСКА.  Словник синонімів Караванського
3. плітка — див. вигадка; наклеп  Словник синонімів Вусика
4. плітка — I -и, ж. Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. II -и, ж. 1》 Невелика прісноводна риба родини коропових. 2》 розм. Пестливе звертання до дівчини, жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плітка — Плі́тка, -тки, -тці; плі́тки, плі́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. плітка — ПЛІ́ТКА¹, и, ж. Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
7. плітка — Прісноводна риба, заселяє водойми низовинної Європи та Пн. Азії; довж. бл. 50 см; смачне м'ясо.  Універсальний словник-енциклопедія
8. плітка — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст.  Словник синонімів української мови