плітка

плі́тка

I -и, ж.

Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір.

|| Поширення таких чуток, звісток; пересуди.

II -и, ж.

1》 Невелика прісноводна риба родини коропових.

2》 розм. Пестливе звертання до дівчини, жінки.

Значення в інших словниках

1. плітка — плі́тка 1 іменник жіночого роду поговір * Але: дві, три, чотири плі́тки плі́тка 2 іменник жіночого роду, істота риба * Але: дві, три, чотири плі́тки  Орфографічний словник української мови
2. плітка — Поговір, обмова; мн. ПЛІТКИ, пересуди, язичення; пор. ПОГОЛОСКА.  Словник синонімів Караванського
3. плітка — див. вигадка; наклеп  Словник синонімів Вусика
4. плітка — Плі́тка, -тки, -тці; плі́тки, плі́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плітка — ПЛІ́ТКА¹, и, ж. Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
6. плітка — Прісноводна риба, заселяє водойми низовинної Європи та Пн. Азії; довж. бл. 50 см; смачне м'ясо.  Універсальний словник-енциклопедія
7. плітка — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст.  Словник синонімів української мови
8. плітка — ПЛІ́ТКА¹, и, ж. Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах