Словник української мови в 11 томах

пліш

ПЛІШ, і, ж. і у, ч., рідко. Те саме, що пліши́на.

Коли б не пліш, і голо б не було (Номис, 1864, № 5377);

Ось ну! Помацай гирю лиш: Чи бач, який, — мов паршами зстругало, На тім’ї здоровецький пліш!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пліш — пліш іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пліш — -і, ж. і -у, ч., рідко. Те саме, що плішина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пліш — ПЛІШ, і, ж. і у, ч., рідко. Те саме, що пліши́на. Коли б не пліш, і голо б не було (Номис); Ось ну! Помацай гирю лиш: Чи бач, який, – мов паршами зстругало, На тім'ї здоровецький пліш!.. (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
  4. пліш — ЛИ́СИНА (місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності), ПЛІШИ́НА, ПРОЛИ́СИНА, ПЛІШ рідко. Особливо старанно маскував секретар свою жовтувату лисину, майстерно прикриваючи її ріденьким рудуватим волоссям (Ю.  Словник синонімів української мови