поборення
ПОБО́РЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. поборо́ти, побо́рювати.
Чи на поборення чужого ворожого впливу не затрачують [декотрі душі] усіх своїх сил — так, що організм поволі нидіє, завмирає? (У. Кравч., Вибр., 1958, 318).
Словник української мови (СУМ-11)