побраний

ПОБРА́НИЙ, ПОБРА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побра́ти.

Богдан Хмельницький їхав оточений лісом побраних у противника прапорів і значків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 345);

// побра́но, побра́то, безос. присудк. сл.

Багато народу побрато [після реформи 1861 р.], порозсаджувано в тюрми (Мирний, IV, 1955, 204).

Значення в інших словниках

1. побраний — побра́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побраний — побратий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрати. || побрано, побрато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побраний — ПОБРА́НИЙ, ПОБРА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побра́ти. Богдан Хмельницький їхав оточений лісом побраних у противника прапорів і значків (П. Панч); // побра́но, побра́то, безос. пред. Багато народу побрато [після реформи 1861 р.], порозсаджувано в тюрми (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах