побронзований

ПОБРОНЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до побронзува́ти.

Був [місяць] не білий, а золотавий, аж ніби побронзований, великий і круглий (Збан., Переджнив’я, 1960, 120).

Значення в інших словниках

1. побронзований — побронзо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побронзований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до побронзувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побронзований — ПОБРОНЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до побронзува́ти. Був [місяць] не білий, а золотавий, аж ніби побронзований, великий і круглий (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах