побуджати

ПОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., перех. Будити всіх або багатьох.

Уставає [устає] Василева мати, усю свою челядь по-буджає (Чуб., V, 1874, 703);

Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити (Л. Укр., II, 1951, 323);

— Не галасуй, дітей побудиш, — цитьнув на неї батько (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. побуджати — побуджа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. побуджати — -аю, -аєш, недок., рідко, побудити, -буджу, -будиш, док., перех. 1》 Будити всіх чи багатьох. 2》 мисл. Піднімати звіра з лежанки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побуджати — ПОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., кого, що. Будити всіх або багатьох. Уставає [устає] Василева мати, усю свою челядь побуджає (П.  Словник української мови у 20 томах