Великий тлумачний словник сучасної мови

побуджати

побуджа́ти

-аю, -аєш, недок., рідко, побудити, -буджу, -будиш, док., перех.

1》 Будити всіх чи багатьох.

2》 мисл. Піднімати звіра з лежанки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. побуджати — побуджа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. побуджати — ПОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., кого, що. Будити всіх або багатьох. Уставає [устає] Василева мати, усю свою челядь побуджає (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. побуджати — ПОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., перех. Будити всіх або багатьох. Уставає [устає] Василева мати, усю свою челядь по-буджає (Чуб., V, 1874, 703); Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах