побідниця

ПОБІ́ДНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до побі́дник.

Їй здалося, що вона зісталася побідницею над Антосею (Н.-Лев., IV, 1956, 89).

Значення в інших словниках

1. побідниця — побі́дниця іменник жіночого роду переможниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. побідниця — -і, заст. Жін. до побідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побідниця — ПОБІ́ДНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до побі́дник. Їй здалося, що вона зісталася побідницею над Антосею (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах