повабити

ПОВА́БИТИ, блю, биш; мн. пова́блять; док., перех. Почати вабити.

Значення в інших словниках

1. повабити — пова́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повабити — -блю, -биш; мн. поваблять; док., перех. Почати вабити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повабити — ПОВА́БИТИ, блю, биш; мн. пова́блять; док., кого, що. Почати вабити.  Словник української мови у 20 томах
4. повабити — Повабити, -блю, -биш гл. Привлечь, прельстить; поманить.  Словник української мови Грінченка