повабитися
ПОВА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. пова́бляться. Док. до ва́битися 1; спокуситися.
— Хто за його добре слово скаже?.. А ти поважила на його красу, повабилась на його уроду?.. (Мирний, І, 1954, 86);
— Не такий Катренко.., щоб на вірші повабився (Вас., І, 1959, 351).
Словник української мови (СУМ-11)