поваг

ПО́ВАГ, у, ч., рідко. Те саме, що пова́жність.

Велично Атта Троль танцює гордий, Та дружиноньці кудлатій Цно́ти й по́вагу бракує (Л. Укр., IV, 1954, 135).

З по́вагом — поважно.

— Ти, Насте, не вмієш ефектно виходити до гостей: ти передражнюєш мене, й воно виходить дуже вже з повагом (Н.-Лев., III, 1956, 236).

Значення в інших словниках

1. поваг — по́ваг іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поваг — б. з., поважність, гідність, самоповага, серйозність, солідність.  Словник синонімів Караванського
3. поваг — -у, ч., рідко. Те саме, що поважність. З повагом — поважно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поваг — ПО́ВАГ, у, ч., рідко. Те саме, що пова́жність. Велично Атта Троль танцює гордий, Та дружиноньці кудлатій Цно́ти й по́вагу бракує (Леся Українка). ○ (1) З по́вагом у знач. присл. – поважно.  Словник української мови у 20 томах