повезений

ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повезти́ 1;

// пове́зено, безос. присудк. сл.

Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87);

Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Мирний, IV, 1955, 245).

Значення в інших словниках

1. повезений — пове́зений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повезений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повезти 1). || повезено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повезений — ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повезти́ 1; // пове́зено, безос. пред. Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (з народної пісні); Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах