поведінка
ПОВЕДІ́НКА, и, ж.
1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя.
Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев., IV, 1956, 229);
Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Тют., Вир, 1964, 504);
Комуніст повинен всією своєю поведінкою на виробництві, в громадському і особистому житті показувати високі зразки боротьби за розвиток і зміцнення комуністичних відносин (Програма КПРС, 1961, 122);
// Певні дії, вчинки взагалі.
Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Ле, Право.., 1957, 11);
— Як сповідач, кажу тобі, пане: сідай і вислухай мене спокійно, бо від твоєї необміркованої поведінки може похитнутися справа святої церкви і навіть республіки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 25);
*Образно. Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (Собко, Біле полум’я, 1952, 247);
// Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил.
Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов’язкової й для головного інженера (Шовк., Інженери, 1956, 335);
Оцінка з поведінки;
// Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось.
Поведінка майже всіх тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди (Наука.., 7, 1956, 24).
◊ Жі́нка легко́ї поведі́нки — повія.
В ті роки (1926 — 1928) було ще в місті безробіття, часом блукали вулицями та прогулювалися на майданах жінки легкої поведінки (С. Ол., З книги.., 1968, 46).
2. Функціонування (автоматичних пристроїв).
Теорія поведінки автоматів.
3. розм. Те саме, що зви́чай 2.
[Юхим:] Не соромся, молодице, в нас така поведінка: чи роблять, чи не роблять, а більше того, що цілуються (Вас., III, 1960, 80).
4. заст. Мода.
[X у с а:] Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на за́чіски (Л. Укр., III, 1952, 170).
Словник української мови (СУМ-11)