поведінка
ПОВЕДІ́НКА, и, ж.
1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя.
Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Нечуй-Левицький);
Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Григорій Тютюнник);
// Певні дії, вчинки взагалі.
Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Іван Ле);
– Як сповідач, кажу тобі, пане: сідай і вислухай мене спокійно, бо від твоєї необміркованої поведінки може похитнутися справа святої церкви і навіть республіки (З. Тулуб);
* Образно. Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко);
// Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил.
Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов'язкової й для головного інженера (Ю. Шовкопляс);
Оцінка з поведінки;
// Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось.
Поведінка майже всіх тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди (з наук.-попул. літ.).
2. Функціонування (автоматичних пристроїв).
Теорія поведінки автоматів.
3. розм. Те саме, що зви́чай 2.
[Юхим:] Не соромся, молодице, в нас така поведінка: чи роблять, чи не роблять, а більше того, що цілуються (С. Васильченко).
4. заст. Мода.
[Хуса:] Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера [тепер] поведінка в Римі на за́чіски (Леся Українка).
△ (1) Вікти́мна поведі́нка – легковажні, аморальні або протиправні дії потерпілого, що стали приводом для скоєння злочину.
Порушення потерпілим правил дорожнього руху виступає як реалізована віктимна поведінка (з газ.);
(2) Девіа́нтна (відхильна́) поведі́нка – поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
У наукових дослідженнях поведінки неповнолітніх використовують дефініцію відхильної, або девіантної, поведінки (з наук. літ.);
Відмова від рідної мови в рідній країні – чи то при написанні книжок, чи то в побутових розмовах – є різновидом культурно небезпечної, девіантної поведінки (із журн.).
◇ Жі́нка легко́ї поведі́нки <�Ву́лична жі́нка (рідко ді́вка)> див. жі́нка;
(3) Стра́усова поведі́нка (полі́тика і т. ін.) – намагання не втручатися в дійсність, не помічати її.
Словник української мови (СУМ-20)