повезений
ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до повезти́ 1;
// пове́зено, безос. пред.
Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (з народної пісні);
Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)